ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess
<blockquote> <p><em><strong>НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ </strong></em><em><strong>«ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР»</strong></em></p> </blockquote> <blockquote> <p>рецензоване видання, що публікує наукові статті у галузі</p> <p>01 – освіта/педагогіка <br />(011 – освітні, педагогічні науки; 012 – дошкільна освіта; 013 – початкова освіта; 015 – професійна освіта)</p> <p>05 – соціальні та поведінкові науки<br />(053 – психологія)</p> </blockquote>Український державний університет імені Михайла Драгомановаuk-UAОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР2786-6890Музичне мистецтво як засіб міжкультурної комунікації
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/108
<p>У статті досліджується роль музичного мистецтва як потужного інструменту для розвитку міжкультурної комунікації та культурної толерантності в умовах сучасної глобалізації та інтенсивних міжкультурних обмінів. Музика, завдяки своїй універсальній природі, має унікальну здатність долати мовні і культурні бар’єри, сприяти формуванню емпатії, взаємоповаги та культурної чутливості серед представників різних культурних традицій.<br />Важливість музичного мистецтва у міжкультурній комунікації підкріплюється його здатністю відображати і передавати емоційні та культурні значення, що дозволяє людям з різних культур знаходити спільну мову і знижувати культурні напруження. У статті детально аналізуються різні аспекти впливу музики на формування культурної ідентичності та соціальної інтеграції, а також розглядається, як музичне мистецтво може бути використане як ефективний метод для виховання толерантності й взаєморозуміння.<br />Основною метою статті є дослідження ролі музичного мистецтва у міжкультурній комунікації та розробка практичних методичних підходів для його впровадження у педагогічний процес. Для досягнення цієї мети проведено аналіз теоретичних основ міжкультурної комунікації та ролі музичного мистецтва у цьому процесі. Зокрема, стаття розглядає, як музичні традиції можуть бути інтегровані в освітні програми, щоб підтримувати культурний обмін і підвищувати культурну чутливість учнів. У дослідженні представлено практичні приклади успішного застосування музичних практик в навчальних закладах, включаючи організацію культурних музичних фестивалів, інтерактивних занять з традиційними музичними інструментами і використання мультимедійних ресурсів для вивчення музичних традицій.<br />Стаття також надає рекомендації для педагогів, дослідників і фахівців у сфері музичної освіти, які прагнуть використовувати музичне мистецтво для підтримки міжкультурної комунікації. Вона пропонує цінні ресурси та методичні рекомендації для створення ефективних освітніх програм, що сприяють культурному взаєморозумінню та інтеграції в навчальному процесі. Останні висновки підтверджують значний потенціал музики як засобу для розвитку міжкультурних зв’язків, а також необхідність подальшого дослідження та впровадження нових методичних підходів у педагогічну практику для максимізації цього потенціалу. Таким чином, стаття є важливим джерелом для всіх, хто зацікавлений у використанні музики для покращення міжкультурних зв’язків і створення інтеграційного навчального середовища.</p>Ся Ван
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)71410.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.01Педагогіка партнерства як умова ефективної реалізації завдань Нової української школи
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/109
<p>У статті розглядається значущість впровадження педагогіки партнерства як центрального елемента в реформуванні української освітньої системи, у рамках виконання завдань Нової української школи. У світлі сучасних освітніх реформ, що спрямовані на створення ефективного освітнього середовища, особлива увага приділяється необхідності формування динамічних і взаємодійних відносин між учнями, вчителями, батьками та суспільством у цілому. Педагогіка партнерства представлена як стратегічний підхід, який сприяє інтеграції інтересів і зусиль всіх учасників освітнього процесу, забезпечуючи якісну освіту, розвиток критичного мислення, креативності та соціальної відповідальності учнів.<br>Сучасний стан розвитку освітньої системи в Україні відзначається прагненням до впровадження новітніх педагогічних підходів, серед яких педагогіка партнерства займає особливе місце. Цей підхід передбачає створення та підтримку ефективних взаємодій між усіма учасниками навчального процесу, активне залучення батьків до освітнього процесу, стимулювання учнів до самостійного навчання і критичного мислення, а також забезпечення відкритого та конструктивного діалогу між усіма сторонами. Впровадження принципів педагогіки партнерства у рамках Нової української школи набуває популярності, однак стикається з низкою викликів і проблем.<br>Основні проблеми включають необхідність підвищення рівня підготовки педагогічних кадрів до роботи в умовах партнерських відносин, нерегулярне залучення батьків до навчального процесу та недостатню їхню активність. Для ефективного впровадження педагогіки партнерства слід забезпечити методичні рекомендації та підтримку для батьків, а також розробити чіткі методичні інструкції і інструменти для педагогів. Важливим аспектом є організація тренінгів і семінарів для педагогів, а також створення навчальних матеріалів для оцінки ефективності партнерських відносин.<br>Метою дослідження є аналіз особливостей впровадження педагогіки партнерства як умови реалізації завдань Нової української школи та розробка ефективних методичних рекомендацій для її інтеграції в освітній процес. Реалізація завдань дослідження передбачає вивчення основних принципів педагогіки партнерства, аналіз її впливу на навчальний процес і взаємодію учасників освітнього процесу, а також розробку рекомендацій для педагогів.<br>Дослідження розширює сучасне розуміння ролі педагогіки партнерства у контексті Нової української школи, пропонуючи нові наукові висновки та рекомендації, спрямовані на глибше усвідомлення механізмів впровадження принципів партнерства в освітній процес і розробку практичних інструментів для їх реалізації.</p>Валерій Матвієнко
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)152210.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.02Використання навчальних мобільних додатків вчителями природничих дисциплін
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/110
<p>Розвиток інформаційних технологій значно вплинув на всі сфери життя, включаючи освіту. Використання мобільних додатків у навчанні природничих дисциплін відкриває нові можливості для учнів і вчителів, сприяючи більш інтерактивному та ефективному процесу навчання. Проте, успішне впровадження таких технологій вимагає спеціальної підготовки вчителів. Метою даної статті є дослідження підготовки вчителів природничих дисциплін до створення та використання мобільних додатків у навчальному процесі. Стаття аналізує сучасні тенденції у використанні мобільних додатків в освіті, важливість підготовки вчителів, практичні аспекти створення мобільних додатків, роль вчителів у їх впровадженні, а також виклики та перспективи цього процесу.<br>Сучасні дослідження показують, що використання мобільних додатків для формувального оцінювання та активного навчання має значні переваги, такі як підвищення залучення та участі учнів. Однак, виявлено також деякі виклики, зокрема недостатність ресурсів та нестабільне мережеве з’єднання. Підготовка вчителів є критично важливою для ефективного використання мобільних додатків. Це включає професійний розвиток, технічну підтримку, розробку педагогічної методики та інтеграцію мобільних додатків у навчальний процес. Професійний розвиток вчителів має включати тренінги, семінари та курси підвищення кваліфікації, що дозволяють ознайомитися з новітніми розробками та отримати практичні навички використання мобільних додатків.<br>Практичні аспекти створення мобільних додатків включають розробку інтерактивних навчальних матеріалів, відеоуроків, віртуальних лабораторій та інших ресурсів, які сприяють глибокому засвоєнню знань. Важливим аспектом є тестування додатків на різних етапах розробки для забезпечення їх якості та зручності використання. Інтеграція мобільних додатків у навчальний процес дозволяє учням активно залучатися до навчання, досліджувати природничі явища в інтерактивний спосіб та застосовувати знання на практиці.<br>Виклики, пов’язані з використанням мобільних додатків, включають технічні труднощі, необхідність постійного оновлення знань вчителів-предметників та забезпечення рівного доступу до нових інформаційних технологій всіх учнів. Однак, з урахуванням цих викликів, мобільні додатки мають великий потенціал для покращення якості освіти та досягнення високих результатів у вивченні природничих дисциплін. Важливо забезпечити вчителів необхідними знаннями, ресурсами та підтримкою для ефективного використання мобільних додатків, що сприятиме підвищенню мотивації учнів та їхньої зацікавленості у навчанні.</p>Олена Матвієнко
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)233110.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.03Толерантність у сучасному суспільстві: виклики та педагогічні підходи
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/111
<p>У статті розглядається актуальність питання толерантності у сучасному суспільстві, яка посилюється через глобалізацію, екологічні зміни, пандемії та військові конфлікти. Інтенсивна міграція населення призводить до взаємодії представників різних етнічних, національних, релігійних, культурних та соціальних груп у спільному середовищі, що часто створює передумови для виникнення нерозуміння, булінгу та конфліктів. Особливо вразливою категорією в цих умовах є молодь та діти.<br />Тенденції останніх десятиліть характеризуються надмірним потоком нефільтрованої інформації, яка сприяє поширенню асоціальних течій і формуванню радикальних угруповань, метою яких є розпалювання ворожнечі та дискримінації. У таких умовах толерантність стає ключовим аспектом для забезпечення мирного співіснування на міжнародному та особистісному рівнях. Формування толерантності є складним і тривалим процесом, на який впливають різноманітні зовнішні фактори.<br />Одним з основних завдань школи є гармонійний розвиток і соціалізація особистості, тому формування толерантності повинно бути пріоритетним напрямом педагогічної діяльності.<br />Аналіз толерантності як педагогічної проблеми включає визначення ряду завдань щодо створення умов для виховання толерантних якостей у молоді.<br />У статті розглядається поняття толерантності, яке є багатогранним і включає філософські, психологічні та соціальні підходи до його вивчення. Особлива увага приділяється ролі педагогів у вихованні толерантності, які розробили численні методи та стратегії для розвитку толерантних якостей у дітей та молоді.<br />Сучасні дослідження підтверджують, що толерантність не є вродженою рисою характеру, а формується під впливом соціального середовища, виховання та освіти. Процес формування толерантної свідомості починається у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці і триває протягом усього життя. Це підкреслює важливість освітнього процесу як інструменту для тривалого виховного впливу на особистість.<br />Актуальність дослідження проблеми толерантності у сучасному суспільстві та її формування у молоді є незаперечною. Поглиблене вивчення та впровадження педагогічних методик, спрямованих на виховання толерантних якостей, є необхідним для створення гармонійного та мирного співіснування у багатокультурному світі. Стаття є важливим джерелом для педагогів, психологів та освітніх працівників, які прагнуть знайти ефективні методи виховання толерантності серед дітей та молоді, сприяючи зниженню рівня конфліктності, булінгу та розвитку асоціальних течій.</p>Олександр Попов
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)323910.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.04Технологія формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів з комп'ютерної інженерії у закладах фахової передвищої освіти на прикладі вивченні фізики
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/112
<p>Зміст статті окреслює теоретичну та практичну значущість підготовки майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії у закладах фахової передвищої освіти, зокрема, створення технології формування професійної компетентності вказаних майбутніх фахівців.<br>Метою дослідження є розроблення технології формування професійної компетентності<br>майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії у закладах фахової передвищої освіти на прикладі вивчення фізики.<br>Результати дослідження показали, що на основі проведеного опитування студентів було виявлено, що більшість убачають потребу в діджиталізації освітнього простору, застосуванні інноваційних технологій навчання. Немало важливим вважають студенти спільну співпрацю з викладачами. Отже, на основі теоретичного дослідження та анкетування ми визначили складові технології формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії на прикладі вивчення фізики: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), проєкти, індивідуальну траєкторію, практичне спрямування, хакатони. Зокрема, оскільки сучасні ІКТ цікаві та важливі для молоді, вони мають бути одним із головних змістових компонентів сучасної освіти. Проєктна діяльність студентів на фізиці є невід’ємною частиною освітнього процесу, оскільки вона забезпечує глибоке занурення в предмет, розвиває важливі навички та готує до майбутньої кар’єри. Індивідуальна траєкторія навчання – це шлях, який дозволяє кожному студенту досягти успіху в освіті, реалізувати свій потенціал і здобути знання, навички та компетенції, необхідні для успішного життя та кар’єри. Практичне спрямування при вивченні фізики дозволяє студентам зрозуміти важливість фізичних знань у реальному світі та підготуватися до успішної кар’єри в різних сферах. Участь студентів у хакатонах при вивченні фізики – це можливість застосувати свої знання на практиці, розвинути креативність й інноваційні навички, а також отримати цінний досвід командної роботи.<br>У висновках підсумовано особливості застосування технології формування професійної<br>компетентності майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії у закладах фахової передвищої освіти та окреслено подальші пошуки шляхів удосконалення та реалізації цієї технології.</p>Людмила Слободянюк
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)405310.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.05Використання мобільних технологій для навчання фізики в закладах загальної середньої освіти
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/113
<p>У статті запропоновано аналіз особливостей застосування в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти мобільних технологій навчання, як представників компетентнісно орієнтованих технологій навчання. Учитель, застосовуючи мобільні додатки у освітньому процесі, має можливість його контролювати. Здобувачі освіти, в свою чергу – отримують контрольований доступ до навчального контенту. Ключовим аспектом даної технології є розгляд здобувачів освіти як рівноправних співучасників освітнього процесу, що передбачає взаємне відношення, де вони та учитель разом ухвалюють рішення, визначають цілі та способи досягнення навчальних результатів. Здійснено підбір та аналіз мобільних додатків, які, на думку автора, є ефективними при вивченні фізики та підвищуватимуть інтерес здобувачів освіти до вивчення предмету та формуванні їх предметних компетентностей, розвитку критичного мислення та самостійності. Запропоновані способи використання мобільних технологій при вивчення фізики для мотивації здобувачів освіти (Google Презентації, Prezi, Libre Office Impress, Power Point, Biteable, Canva, Powtoon, Pixton, Toondo), як засобу, що доповнює реальність під час вивчення нового матеріалу (WallaMe), використання фізичних симуляцій (Go-Lab), інфографіки (easel.ly, Visual.ly), проведення формувального оцінювання (LearningApps, Kahoot, Quizlet), створення тестів (Google Форми), проведення підсумкового оцінювання (Plickers). Представлені варіанти практичного використання Google Classroom, Classroomscreen та інтелект-карт у діяльності учителя. Перебудова освітнього процесу відповідно до Концепції Нової української школи, з врахуванням розвитку технологій штучного інтелекту, що також вбудований в мобільні технології навчання, обґрунтовує доцільність їх використання при вивченні фізики в закладах загальної середньої освіти.</p>Cергій Стецик
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)546410.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.06Підготовка майбутніх вчителів фізики до створення та використання мобільних застосунків на уроках фізики
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/114
<p>В статті викладено результати дослідження проблем впровадження технології мобільного навчання у закладах загальної середньої освіти. Нині швидкий розвиток мобільних, хмарних, і загалом цифрових технологій та штучного інтелекту зокрема, є свідченням актуальності використання мобільних пристроїв в системі освіти України. Загальновідомо, що зміни в освіті зазвичай відбуваються повільно, в той час, як розвиток технологій прямує швидкими темпами, випереджаючи освітні інновації. Для успішного впровадження технології мобільного навчання, яка швидко змінюється внаслідок появи нових технологічних розробок в галузі мобільних та дотичних технологій, учасники освітнього процесу мають брати опосередковану участь у змінах та просуванні цифрових технологій в освіті. Це значною мірою скоротить відставання технологій навчання від розвитку цифрових технологій, а з іншого боку підвищить ефективність методичних систем навчання орієнтованих на формування у здобувачів наскрізних умінь та відповідних компетентностей. У представленому дослідженні показано, що одним з шляхів реалізації запропонованого підходу, є підготовка майбутніх вчителів фізики та природничих наук до розробки та впровадження мобільних додатків як складової технології мобільного навчання у методичній системі навчання фізики та природничих наук.<br>Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки. Розвиток мобільного навчання розвивається через появу нових хмарних та мобільних технологій, технологій доповненої реальності та штучного інтелекту тощо. Виявлено, що одним з важливих напрямів модернізації методичної системи підготовки майбутніх вчителів фізики та природничих наук є залучення здобувачів вищої освіти до розробки та впровадження в освітній процес закладів загальної середньої освіти мобільних додатків.<br>Для оптимізації процесу створення освітніх мобільних застосунків, пропонуємо залучати підхід no-code (zerocode), яким передбачається програмування без написання коду. Спеціальні сервіси (у вигляді онлайн конструкторів) пропонують вже готові фрагменти, з яких можна зібрати мобільний застосунок. Створення програмних продуктів на основі no-code, так само як і написання коду, вимагає спеціальної підготовки. Отже, це має враховуватися у методичній системі підготовки майбутніх вчителів фізики та природничих наук.</p>Сергій ТерещукВіра Колмакова
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)657310.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.07Формування світоглядної культури та його вплив на становлення особистості майбутнього педагога
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/115
<p>У дослідженні глибоко аналізується проблема формування світоглядної культури та її впливу на становлення особистості майбутнього викладача і педагога. Зазначено, що ідейні витоки цього питання сформувалися ще у доісторичні часи, коли людина почала шукати пояснення навколишньої дійсності. Потреба у відтворенні, розумінні та поясненні світу стала підґрунтям для появи різноманітних світоглядних концепцій і форм мислення, що згодом призвело до виникнення перших міфів, ритуалів, релігії та навіть вплинуло на зародження філософії. Зі зміною епох відбувалася еволюція цих концепцій та ідей, що збагачувало світогляд людини та формувало нові культурні основи.<br>У межах дослідження проведено теоретичний аналіз науково-літературних джерел, присвячених даній темі, що дозволило виявити історичний контекст розвитку цієї проблематики в різні епохи. Доведено, що саме через історичний контекст можна розкрити теореичні основи формування світогляду та культури. Особливу увагу приділено характеристиці основних понять, таких як світогляд, культура, особистість, свідомість, професійні навички, світоглядна культура, викладач і педагогічна діяльність. Вони були ретельно розглянуті з точки зору їхнього походження та ролі у формуванні світоглядної культури.<br>Зазначено, що в майбутньому інтерес до дослідження цього питання лише зростатиме. Сучасні тенденції в освіті підкреслюють необхідність більш детального вивчення специфіки та процесу формування світоглядної культури майбутнього викладача. У ході дослідження з’ясовано, що комплексне вивчення проблеми формування світоглядної культури викладача може надати нову інформацію, яка слугуватиме платформою для формування креативних ідей та концепцій у цьому напрямку. Це також сприятиме розробці ефективних моделей для розвитку та становлення світоглядної культури, що підкреслює актуальність вивчення не лише особистісного формування учня, але й викладача. Адже особистість педагога має прямий вплив на формування особистості учня.<br>Зроблено висновок, що світогляд – це особлива форма знання, яка складається з нашої пам’яті та досвіду. Культура і особистість викладача, а також його професійно-особистісні якості, суттєво впливають на формування світоглядної культури.</p>Ян Цзінвень
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)748110.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.08Розвиток цифрової компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін при використанні мобільних застосунків в освітньому процесі
https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/116
<p>У статті розглянуто формування цифрової компетентності майбутніх вчителів природничих дисциплін при використанні мобільних застосунків у навчальному процесі. З’ясовано, що сьогодні в системі педагогічної освіти доцільним є поступовий перерозподіл акцентів, цілей, змісту, навчального часу та інших ресурсів для повсюдного використання цифрових інструментів.<br />Встановлено що педагогічно виважене та доцільне застосування мобільних технологій може одночасно вирішувати і завдання підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін і розвитку їх цифрової компетентності.<br />Здійснено аналіз досліджень, присвячених вивченню впливу цифрових технологій навчання на формування та розвиток цифрової компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін під час професійної підготовки.<br />Визначено, шо цифрова компетентність педагога базується на високому рівні логічного та критичного мислення, його готовності працювати з інформаційними ресурсами у своїй професійній діяльності, володіти цифровою технікою та методами управління інформацією, зокрема з мобільними застосунками, розуміти потенціал цифрових технологій як ресурсу інноваційної діяльності, відповідно до чого зазначені основні складові процесу формування цифрової компетентності майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки.<br />Встановлено, що застосування мобільних технологій в освітньому середовищі обумовлена високим рівнем та динамікою поширення мобільних пристроїв, що дозволяє використовувати різні способи застосування мобільних пристроїв в процесі навчання природничих дисциплін та наведено приклади успішного застосування мобільних застосунків.<br />Зроблено висновок про те, що реалізація мобільних застосунків під час навчання природничих дисциплін у відповідних напрямах підготовки може виконувати подвійну функцію бо з’являться додаткові фактори та критерії, що мають синергетичний ефект і групують ці дисципліни в єдину технологічну систему, що сприяє більшій фундаментальності та повноті освоєння навчального матеріалу, мінімізації смислових протиріч та невиправданих повторів, застосуванню множини актуальних технологій навчання та реалізації багатьох інших позитивних аспектів.</p>Сергій Яшанов
Авторське право (c) 2024 ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
2024-06-242024-06-2426 (1)829110.31392/ONP.2786-6890.6(1)/2.2024.09