ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР

Прояви пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi

Агiляр Туклер В. В., Товкач I. Є. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статтi здiйснено теоретичний аналiз проблеми розвитку пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. Уточнено дефiнiцiї понять: «активнiсть», «пiзнавальна активнiсть» тощо. Проаналiзовано низку особливостей розвитку пiзнавально· активностi дiтей старшого дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. Здiйснено емпiричне дослiдження проявiв пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. У статтi подано результати опитування студентiв третього курсу, освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «бакалавр», заочної форми навчання Укра·нського державного унiверситету iменi Михайла Драгоманова спецiальностi «Дошкiльна освiта», що висвiтлюють сучасний погляд студентiв на ключовi поняття, види дитячої дiяльностi, в яких пiзнавальна активнiсть проявляється, методiв та прийомiв активiзацiї пiзнавальної активностi, створення сприятливого для пiзнавального розвитку середовища. Проаналiзовано вплив комп'ютерних iгор на формування особистостi в дошкiльному дитинствi. Виявлено, що студенти третього курсу освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «бакалавр», заочної форми навчання надiляють вагомого значення питанню розвитку пiзнавальної активностi, визначають поняття «активнiсть» та «дiяльнiсть» схожими, тотожними. Прояви пiзнавальної активностi спостерiгаються в дiяльностi: iгровiй, творчiй, пошуково-дослiдницькiй, мовленнєвiй. З'ясовано, що осередки розвивального середовища такi, як дослiдницький, творчий, сенсорний ефективнi для пiзнавального розвитку дiтей. Визначенi дiєвi методи та прийоми пiзнавального розвитку дiтей дошкiльного вiку: проведення iгор-вiкторин, використання проблемно-пошукових ситуацiй, придумування загадок, казок, вирiшування iгрових завдань, запитання тощо.
Автори статтi пiдводять до думки, що на сучасному етапi розвитку дошкiльної освiти пiзнавальний розвиток набув особливої потреби для формування успiшної особистостi дошкiльника. Пiзнавальна активнiсть має прояв у видах дитячої дiяльностi та формується завдяки використанню ефективних методiв та прийомiв, органiзацiї сприятливого розвивального середовища в умовах сучасного закладу дошкiльної освiти.

Застосування здоров'язбережувальних технологiй майбутнiми вихователями у роботi з дiтьми в умовах воєнного стану

Андрущенко Н. В. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У дослiдженнi проаналiзовано особливостi впровадження у виховання дiтей здоров'язбережувальних технологiй, розглянуто аспекти та методи їх формування в умовах воєнного стану. Слiд зазначити, що останнiми роками в Українi спостерiгається загальне стрiмке погiршення фiзичного та психiчного розвитку пiдростаючого поколiння, що перешкоджає формуванню здорової особистостi. Вiдповiдно, вихователi мають бути добре пiдготовленими й активно впроваджувати здоров'язбережувальнi технологiї. Оскiльки, саме вони, повиннi у воєнний стан не лише орiєнтуватись на формування навичок пiдтримки здоров'я у дiтей дошкiльного вiку, а й нести розумiння основних складових, якi його покращують та зменшують вiдчуття страху, стресу, розгубленостi та iнших.
Визначено, що майбутнi вихователi повиннi бути компетентними спецiалiстами з вiдповiдною пiдготовкою. Доведено, що воєнний стан ускладнює умови освiтнього процесу, пiд час якого дiти засвоюють основнi знання та навички, тому виникає необхiднiсть його трансформацiї, змiни форм i методiв викладання та виховання, з урахуванням того, що у дiтей погiршується емоцiйне та фiзичне здоров'я, виникають нестабiльнi емоцiї, стреси, страхи, дратiвливiсть та iн. З'ясовано, що пiдготовка майбутнiх вихователiв надзвичайно важлива, бо формування культури здоров'я у дiтей та застосуваннi її у освiтньому вимiрi — це складний процес. У статтi дається визначення поняття «здоров'язбережувальнi технологiї». А також висвiтлено особливостi використання цих технологiй у дошкiльних освiтнiх закладах, зокрема, для розв'язання проблеми змiцнення здоров'я дiтей, забезпечення всебiчної спрямованостi освiтньої дiяльностi, формування мотивацiйно-цiннiсного ставлення до здоров'я та здорового способу життя. Особлива увага придiляється формам роботи майбутнiми вихователями з використання здоров'язбережувальних технологiй. Проведено теоретичний аналiз особливостей формування готовностi майбутнiх вихователiв до формування вiдповiдних навичок та знань у дiтей та представлено результати. У висновках подано важливiсть формування «здоров'язбережувальних технологiй» у дiтей, а особливо в сучасних воєнних умовах.

Пiдготовка студентiв спецiальностi 016 «Спецiальна освiта» до формування уявлень про довкiлля у дiтей з тяжкими порушеннями мовлення

Артiмонова Т. П. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статтi висвiтлено пiдходи до пошуку нових форм, методiв та засобiв пiдготовки фахiвцiв корекцiйної педагогiки в контекстi безпекової ситуацiї в країнi. Розкрито напрями пiдготовки студентiв-майбутнiх логопедiв у сучасному досвiдi: теоретичнi та методологiчнi засади фахової пiдготовки корекцiйних педагогiв; застосування iнновацiйних методiв навчання для розвитку комунiкативної компетентностi майбутнiх вчителiв-логопедiв; концептуальнi засади пiдготовки
логопеда до роботи з дiтьми раннього вiку у закладах вищої освiти в умовах iнтеграцiї у Європейський освiтнiй простiр; iнтегративна пiдготовка фахiвця в умовах iнклюзiї, рефлексивно-оцiнна дiяльнiсть у контекстi iнтегративної професiйної пiдготовки майбутнiх логопедiв; удосконалення фахової пiдготовки вчителiв-логопедiв до професiйної дiяльностi в умовах iнклюзивного навчання; проблеми органiзацiї практичної пiдготовки майбутнiх логопедiв.
Охарактеризовано мету, завдання та програмнi результати вивчення освiтнього компоненту «Спецiальнi методики викладання предметних дисциплiн» освiтньо-професiйної програми «Логопедiя» другого (магiстерського) рiвня вищої освiти в Українському державному унiверситетi iменi Михайла Драгоманова. На прикладi тем «Психолого-педагогiчнi основи ознайомлення з довкiллям у початковiй школi для дiтей з тяжкими порушеннями мовлення», «Завдання та змiст ознайомлення дiтей з довкiллям», «Форми, методи i прийоми ознайомлення дiтей з тяжкими порушеннями мовлення iз довкiллям», «Ознайомлення дiтей iз соцiальним довкiллям» висвiтлено особливостi фахової пiдготовки майбутнiх логопедiв до формування уявлень про довкiлля у дiтей цiєї категорiї.
Звернено дослiдницьку увагу на прiоритетне використання у роботi зi студентами iнтерактивних технологiй ситуативного моделювання. Наголошено на важливостi використання методу сюжетно-рольових iгор, технологiй «навчаючи вчусь» та «занурення, проживання зсередини». Здiйснено фокусування уваги майбутнiх логопедiв на класифiкацiї складникiв довкiлля та методицi ознайомлення з ними, важливостi iгрової дiяльностi з молодшими школярами, ефективному використаннi методiв органiзацiї взаємодiї учнiв i накопичення соцiального досвiду, що реалiзуються пiд час дiалогiчного спiлкування учнiв з тяжкими порушеннями мовлення, яке утворює та пiдтримує сумiсну навчальну дiяльнiсть.

Державне нормативно-правове забезпечення вищої освiти Турецької Республiки

Барановська Л. В., Тарнавська Т. В. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Удосконалення системи вищої освiти в Українi потребує здiйснення порiвняльних дослiджень розвитку освiтнiх систем рiзних країн. Попри те, що Туреччина впроваджує власну систему вищої освiти, яка вiдрiзняється вiд Європейської, країна активно працює над її гармонiзацiєю з Європейськими стандартами. Ефективне правове регулювання є ключовою умовою та дiєвим iнструментом для успiшного розвитку й модернiзацiї системи вищої освiти. Сучаснi тенденцiї трансформацiї освiтнiх систем, глобальнi змiни у суспiльствi та iнтенсивний розвиток ринку працi створюють новi передумови для спiвпрацi закладiв вищої освiти рiзних країн. Намагання України та Турецької Республiки доєднатися до Європейського освiтнього простору зумовлює необхiднiсть поєднання зусиль для досягнення спiльної мети, змiцнення iмiджу та привабливостi наших країн у свiтi.
Метою статтi є огляд державного нормативно-правового забезпечення вищої освiти Турецької Республiки та останнiх змiн у законодавчих документах задля подальшого порiвняння з органiзацiєю вищої освiти в Українi та виявлення позитивного досвiду для запозичення. Застосовано теоретичнi (контент-аналiз офiцiйних документiв) i конкретно-науковi (хронологiчний та причинно-наслiдковий аналiз) методи дослiдження, що уможливило вивчення нормативно-законодавчого забезпечення системи вищої освiти Турецької Республiки та аналiз сучасного стану, тенденцiй модернiзацiї та перспектив розвитку галузi з метою впровадження передового досвiду в органiзацiю системи вищої освiти України. З'ясовано мету та принципи вищо освiти Турецької Республiки, розглянуто Турецьку Рамку квалiфiкацiй, дослiджено процедури та принципи проведення вступних iспитiв i досвiд створення вiртуального путiвника для абiтурiєнтiв, взято до уваги думки та рекомендацiї турецьких вчених щодо органiзацiї роботи органiв вищої освiти.

Система критерiїв, показникiв та рiвнiв оцiнювання сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку

Бондар І. О. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статтi здiйснено rрунтовний теоретичний аналiз наукових пiдходiв до розробки компонентiв, критерiїв та показникiв сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку. Наголошено на важливостi здiйснення педагогiчного впливу на процес налагодження стосункiв мiж дiтьми старшого дошкiльного вiку, пiдтримки сприятливого мiкроклiмату в дитячому спiвтовариствi, розробцi системи критерiв та показникiв для дiагностики ефективностi здiйсненої роботи. Охарактеризовано дефiнiцiї понять «компоненти», «критерiї», «показники», «критерiї сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку» та «показники ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку». Проаналiзовано науково-методичнi працi щодо компонентiв формування ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку. Розглянуто освiтнi програми навчання та виховання дiтей дошкiльного вiку у яких, на думку автора, найчiткiше прослiдковується проблема визначення компонентiв, критерiїв та показникiв сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку.
Визначено, обrрунтовано та описано компоненти (пiзнавальний, регулятивний та вчинковий), розкрито критерiї (змiстовно-знаннєвий, емоцiйно-комунiкативний та дiяльнiсно-поведiнковий), уточнено показники (наявнiсть уявлення про ровесницькi стосунки; орiєнтування в основних питаннях про дружбу, товаришування, бажання взаємодiяти з однолiтками, розвинуте емоцiйно-позитивне ставлення до ровесникiв з дотриманням норм i правил зворотної комунiкацiї; наявнiсть вмiнь регуляцiї власного емоцiйного стану, розвинуте емоцiйно-позитивне ставлення до ровесникiв з дотриманням норм i правил зворотної комунiкацiї, вмiння вирiшувати конфлiктнi ситуацiї конструктивними методами); визначено рiвнi сформованостi ровесницьких стосункiв дiтей старшого дошкiльного вiку.

Змiст фахової пiдготовки майбутнiх учителiв початкової школи до використання цифрових освiтнiх технологiй

Борисьонок М. О. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статтi окреслено особливостi фаховоi пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв до застосування цифрових освiтнiх технологiй у професiйнiй дiяльностi, здiйснено теоретичне обrрунтування доцiльностi iх використання у роботi з молодшими школярами вiдповiдно до iдей Концепцii «Нова украiнська школа».
Особливу дослiдницьку увагу придiлено огляду нормативно-правових документiв, а саме: Закону Украiни «Про освiту», Закону Украiни «Про вищу освiту», Концепцii розвитку цифрових компетентностей, Стратегii розвитку вищоi освiти в Украiнi на 2022-2032 рр. та напрацювань дослiдникiв в контекстi означеноi проблеми.
Внаслiдок аналiзу фахових джерел встановлено взаємозв'язок цифрової компетентностi майбутнього вчителя та його готовностi до використання цифрових освiтнiх технологiй у професiйнiй дiяльностi, яку потрактовуємо як динамiчну iнтегративну властивiсть особистостi вчителя, яка вирiзняється наявнiстю знань, умiнь i навичок у галузi iнформацiйно-комунiкативних технологiй, критичного мислення, стiйкої мотивацii до професiйноi дiяльностi, що в сукупностi дає змогу квалiфiковано розв'язувати складнi професiйнi завдання в галузi цифрової освiти молодших школярiв.
Запропоновано класифiкацiю цифрових освiтнiх технологiй для використання у професiйнiй дiяльностi майбутнiми вчителями початкової школи: технологiї обробки iнформацii (AI SYNTHESIA); технологiї баз даних (проєкт «Розумники» (Smart kids)); мультимедiа-технологiї (веб-проєкт «Читанка»); мережевi (телекомунiкацiйнi) технологiї (Clarastudio.tv. Безпечний iнтернет для дiтей); геоiнформацiйнi технологiї (Google maps); технологiї комп'ютерного моделювання (iнтерактивна дошка PADLET); технологiї комп'ютерного експерименту (конструктор дiаграм Canva); технологiї комп'ютерного контролю (Quizizz).
Висвiтлено функцiональнi можливостi запропонованих цифрових освiтнiх технологiй та особливостi роботи з ними, якi втiленi у посiбнику «Цифровi освiтнi технологii у роботi вчителя початкової школи», що є елементом навчально-методичного забезпечення однойменного спецкурсу у змiстi фахової пiдготовки студентiв.

Формування складникiв громадянської компетентностi у здобувачiв вищої освiти: з досвiду роботи в мiжнародних проєктах

Васютiна Т. М., Коваль В. О. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Актуальнiсть статтi зумовлена потребою модернiзацii пiдходiв до формування громадянської компетентностi у майбутнiх учителiв у процесi фахової пiдготовки, адже вiд рiвня її сформованостi та вiд здатностi формувати основи означеної компетентностi в молодших школярiв, залежить формування майбутнього громадянина пiд час вiйни та у повоєнному вiдновленнi.
Висвiтлено результати студiювання вiтчизняного й зарубiжного досвiду з формування громадянської компетентностi у здобувачiв вищоi освiти, який згруповано за напрямами: основи демократичного громадянства й права людини, методичнi орiєнтири iз iх формування в учнiв i студентської молодi; пiдготовка майбутнiх учителiв початкової ланки освiти до рiзних аспектiв реалiзацiї громадянської освiти – нацiонально-патрiотичного, естетичного й правового; формування окремих складникiв громадянської компетентностi в студентiв, а також iх пiдготовка до формування основ цiєї компетентностi в молодших школярiв. Цi напрацювання стали важливим джерелом використання їхнiх позитивних iдей i поєднались з Європейськими пiдходами та iз нацiональними особливостями фахової пiдготовки майбутнiх учителiв початкової школи пiд час роботи в мiжнародних проєктах: Швейцарсько-Украiнському DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей в Украiнi», «Впровадження демократичних цiнностей в процес пiдготовки вчителя початкової школи в Украiнi та Норвегii».
На прикладi дисциплiн природничого спрямування та вiдповiдної фахової методики проiлюстровано формування складникiв громадянської компетентностi (знання та їх критичне розумiння, ставлення, цiнностi, умiння й навички) у студентiв спецiальностi 013 «Початкова освiта» за iнструментарiєм мiжнародних партнерiв, в основi якої покладено iнтерактивну взаємодiю. На конкретних вправах доведено доцiльнiсть використання у фаховiй пiдготовцi таких технологiй навчання як: «наскрiзне навчання», «навчання через участь», «занурення, проживання зсередини», що було iнновацiйною iдеєю мiжнародних проєктiв.
Детальний опис роботи в проєктах та досвiд проведення таких занять оприлюднено за покликанням https://youtu.be/lDdjhcqCSig.

Формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку засобом STREAM-освiти: змiстовно-методичний контекст

Довбня С. О. , Степаненко Ю. С. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статтi здiйснено психолого-педагогiчний аналiз понять «дослiдницька компетентнiсть», «пошукова дiяльнiсть», «експериментально-дослiдницька дiяльнiсть», «дослiдницька дiяльнiсть», «дослiдницькi вмiння», «дослiдницькi здiбностi», «дослiдницька поведiнка». Сутнiсть поняття «дослiдницька компетентнiсть», розглянуто як «...здатнiсть дитини застосовувати власну сенсорну систему в процесi логiко-математичної i дослiдницької активностi». Означено особливостi формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку. Визначено поняття STREAM-освiти як новiтньої технологiї, схарактеризовано її напрями («Природничий», «Технологiчний», «Грамота», «Iнжинiринг», «Мистецтво», «Логiка»). Пiдiбрано дiагностуючий iнструментарiй дослiдження рiвня сформованостi дослiдницько компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку. Висвiтлено алгоритм методики формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку засобом STREAM-освiти, який визначає п'ять суголосних фаз: пiдготовчу – визначення теми (освiтньої ситуацiї, iнтегрованого заняття, проєкту тощо); врахування вiкової категорiї дiтей; формулювання мети; визначення тривалостi; конструкторську – добiр програмно-методичних ресурсiв; прогнозування очiкуваних результатiв, якi отримають дiти пiд час пiзнавальної і дослiдницької дiяльностi; пiдготовка, обладнання i матерiалiв для експериментальної, дослiдницькоїдiяльностi, засобiв для iнших видiв дiяльностi; встановлення активних форми взаємодiї з дiтьми, їх родинами; мотивацiйну – створення iнтриги (зацiкавлення дiтей темою здивуванням / проблемно-пошуковим запитанням чи обговоренням); технологiчну – проведення взаємодiї з дiтьми на основi напрямiв STREAM-освiти: дослiди в освiтньому напрямi «Природничий», «Технологiчний», «Грамота», «Iнжинiринг», «Мистецтво», «Логiка»; заключну (рефлексiйну) – врахування проблемних запитань, якi стосуються вражень дитини та наведенi приклади дослiдiв у кожному напрямi для формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку за допомогою засобiв STREAM-освiти.

Iншомовна комунiкативна компетентнiсть: сутнiсть та структура

Коновалова Н. О. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статтi представлений аналiз iснуючих наукових поглядiв на концепт «iншомовної комунiкативної компетентностi» взагалi та окремi його елементи зокрема. Доведено вiдсутнiсть єдиного пiдходу до змiсту поняття iншомовної комунiкативної компетентностi, строкатiсть змiсту та складових елементiв термiнологiчних понять «компетентнiсть» та «комунiкативна компетентнiсть». З'ясовано, що по вiдношенню до комунiкативної застосовують як поняття компетентнiсть, так i компетенцiя, якi можуть вживатися як у якостi синонiмiчних понять, так i мати вiдмiнне значення. Визначено основнi критерiї розмежування термiнiв компетентнiсть та компетенцiя: критерiй об'єктивностi, поведiнковий та дiяльнiсний критерiї. Зроблено висновок, що у контекстi iншомовної комунiкативної компетентностi доцiльно використовувати комплексний пiдхiд пiд час розмежування понять компетентнiсть та компетенцiя. Проаналiзовано концепти комунiкативної компетентностi у вiтчизнянiй та закордоннiй науковiй лiтературi, встановлено основний напрямок їх еволюцiї: з'ясування структурного складу та обсягу поняття комунiкативна компетентнiсть. Виявлено вiдсутнiсть єдиної класифiкацiї складових елементiв iншомовної комунiкативної компетентностi, вiдмiннiсть поглядiв на поняття мовно та мовленнєвої компетентностi. Запропоновано використання поняття «мовної компетенцiї» у якостi мовних знань, а «мовленнєвої компетентностi» як актуалiзацiї мовних знань, їх практичного використання.
Надано авторськi визначення понять «об'єктивна iншомовна компетенцiя», «iншомовна комунiкативна компетенцiя», «iншомовна комунiкативна компетентнiсть». Запропоновано багаторiвневу структуру концепту iншомовної комунiкативної компетентностi, елементами якої є мовленнєвий компонент (мовна компетенцiя та мовленнєва компетентнiсть), соцiокультурний компонент (соцiокультурна компетенцiя та компетентнiсть), особистiсний та цiннiсний компоненти. Зроблено висновок, що метою формування iншомовної комунiкативної компетентностi є сформованiсть усiх її елементiв.

Етико-педагогічний аспект підготовки державних службовців: принцип доброчесності

Копил-Філатова Т. В. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Досліджено етико-педагогічний аспект підготовки державних службовців, реалізація якого безпосередньо пов’язана з етичною освітою, що має привести до втілення у професійній діяльності сучасного управлінця принципів та норм моральної поведінки. У свою чергу, принцип доброчесності має стати ключовим у взаємовідносинах державних службовців з громадянами, колегами, інституціями тощо.
Наголошується, що формування етики та доброчесності керівних кадрів закладами освіти є провідним напрямом підготовки державних службовців, який потребує вдосконалення й застосування нових підходів з урахуванням позитивного вітчизняного та закордонного досвіду. Окреслено проблему імплементації правового та технічного регулювання професійної підготовки майбутніх державних службовців: вітчизняний та міжнародний досвід.
Визначено, що етична модель поведінки державного службовця – це концептуальна структура цінностей, мотивації, принципів і норм, а також особистісних характеристик, що визначають його стосунки, діяльність і спілкування на основі взаємності, а також методи і форми діяльності тощо.
Розкрито особливості та практику реалізації морально-етичного аспекту у підготовці державних службовців. Етичні чесноти та доброчесність державного службовця – важлива якість, яка сприяє ефективному та справедливому функціонуванню державного апарату, управління та демократії в цілому. Підкреслено, що результатом формування етики та доброчесності керівних кадрів закладами освіти має стати реалізація моделі етичної поведінки державного службовця на практиці.

Особливостi психотерапевтичної роботи з психоемоцiйними станами дiтей вiйни

Корх В. М. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У данiй статтi охарактеризовано психоемоцiйнi стани дiтей, постраждалих вiд вiйни (тривоги, страху, стресу, травматичного стресу, психологiчної травми та пост-травматичного стресового розладу), та психотравмiвнi подi", що призвели до виникнення цих станiв, визначено основнi риси травмуючої ситуацiї; проаналiзовано особливостi психотерапевтичної допомоги дiтям вiйни: описано психотерапевтичнi життєзмiнювальнi технологi" та технiки роботи з психоемоцiйними станами дiтей вiйни у психотерапевтичному процесi. Охарактеризовано особливостi органiзацiї технологiї емоцiйно пiдтримуючої комунiкацiї з дiтьми вiйни. В рамках даної технологiї розкрито поняття навичок ефективного слухання (рефлексивного, нерефлексивного та емпатiйного). Визначено
основнi прийоми ефективного слухання: мовчазне слухання, уточнення, переказ, перефразування,
подальший розвиток думок, узагальнення та резюмування. Також в рамках згаданої технологiї
використовують мовленнєвi висловлювання згоди, пiдбадьорювання, схвалення, позитивної випереджальної оцiнки; емоцiйний, просторовий, мовленнєвий та iнтеракцiйний контакт; оптико-кiнестичнi засоби комунiкацiї: мiмiку обличчя (усмiшку, вираження та контроль емоцiй), погляд («очi в очi» та «обличчя в обличчя»), позу (вiдкритостi, довiри, готовностi до спiлкування), жести i дотики
(погладжування, рукостискання, поплескування, обiйми, поцiлунки).
У статтi охарактеризовано технологiї застосування рiзних напрямiв арт-терапiї у психотерапевтичнiй роботi з дiтьми: iгрової терапiї, казкотерапiї, лялькотерапiї, терапiї малюванням. Окреслено структуру казкотерапевтичного заняття (ритуал «входу» в казку, повторення, розширення уявлень дiтей про свiт, набуття та iнтеграцiя набутого досвiду в життєдiяльнiсть, резюмування та ритуал «виходу» з казки), наведено рекомендованi дитячi казки для психотерапевтичної роботи з дiтьми. Також наведено приклади креативного використання пiсенної казкотерапiї в аудiоформатi через застосування iнновацiйних цифрових технологiй. Наведено антистресовi стабiлiзуючi арт-терапевтичнi, дихальнi, медитативнi технiки роботи з дiтьми вiйни.
У статтi пiдкреслено важливiсть iндивiдуального пiдходу до дiтей у психотерапевтичному процесi, створення психологiчно сприятливої атмосфери довiри та прийняття з метою пiдвищення ефективностi психотерапiї та вiдновлення психоемоцiйного стану дiтей, постраждалих вiд воєнних подiй, для забезпечення оптимального функцiонування у суспiльствi, адаптацiї, соцiалiзацiї та вiдчуття психологiчного благополуччя.

Зовнішні чинники як передумова феноменологічного формування наукового світогляду студентів в університетах Наддніпрянщини

Кушнірук С. А., Олефіренко Т. О. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Дослідження присвячене проблемі формування наукового світогляду студентів через призму різних наукових напрямів. Висвітлення історико-педагогічного контексту означеної проблеми виокремлює актуальність її вивчення. Використання системно-структурного аналізу дозволяє систематизувати предметні аспекти на основі принципів єдності та цілісності.
Мета статті – аналіз зовнішніх чинників формування наукового світогляду студентів у контексті педагогічного та історіософського аспектів становлення вітчизняної освіти.
Здійснено перегляд заявленої проблеми з погляду комплексної системи зовнішніх та внутрішніх взаємодій, що кристалізувалися на рівні зовнішньо-детермінантного впливу, який став передумовою феноменологічного формування: історичних взаємодій, соціокультурних (космополітичних) взаємодій, галузево-нормативних взаємодій, загально-інституційні аспекти взаємодій та педагогічний аспект взаємодій. Академічна спільнота віддзеркалює свої світоглядні позиції у відношенні до соціально-політичного ладу. З історико-педагогічної перспективи, принцип побудови системи освіти на основі принципу наступності сприяв формуванню цілісної мережі освітніх закладів, де навчання мало перетворити вихованця в студента. За такої побудови освітньої системи університет вважався вершиною навчально-наукової ієрархії, тому феноменологічне формування на особистісному рівні здійснювалося в атмосфері академічних умов. Досліджено період першої та другої половин ХІХ століття створення та діяльності університетів Наддніпрянської України, а також вплив промислового перевороту на освіту та розвиток продуктивних сил. Навчання в університетах викликало активну співпрацю, що призвела до структурних змін на факультетах та розвитку студентоцентрованих наукових проєктів.
Тривала історія розвитку вітчизняної освіти стала вихідною точкою для формування усвідомленої інтелігенції, яка сприяла просвітницькому рухові в різних регіонах. Завдяки результативній співпраці науково-педагогічного колективу зі студентством складалася єдина структура академічного прогресу, що вражала просвітницьким духом широкі маси суспільства. Наукові товариства відігравали ключову роль у формуванні світогляду студентів, а співпраця між академічними центрами зміцнила наукові зв’язки, розширивши їх вплив за межі рідних територій.

Рольова гра як ефективний метод формування іншомовної діалогічної компетентності учнів початкової школи

Лук’янчук С. Ф., Комогорова М. І. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Актуальність дослідження обумовлюється тим, що, відповідно до концепції НУШ, вивчення іноземної мови вважається одним з пріоритетних напрямків освітньої політики в Україні. Володіти іноземною мовою означає бути готовим до її використання в різноманітних ситуаціях реального іншомовного спілкування. Тому формування основ іншомовної діалогічної компетентності є ключовою метою навчання іноземних мов молодших школярів. Відповідно до вікових особливостей учнів початкової школи гра, особливо рольова гра, є ефективним методом формування іншомовної діалогічної компетентності.
Метою дослідження було розглянути методику використання рольової гри для формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів. Авторами поставлено наступні завдання: розглянути методику формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів; розкрити особливості використання рольових ігор у навчанні іноземної мови молодших школярів; представити ілюстративний приклад рольової гри, ефективної для роботи з учнями початкової школи.
У роботі використано теоретичні методи дослідження, а саме, метод критичного аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми для визначення основних методологічних категорій дослідження, а також метод вивчення та узагальнення позитивного досвіду використання рольових ігор з метою формування іншомовної діалогічної компетентності учнів початкової школи.
Охарактеризовано сутність іншомовної діалогічної компетентності, розглянуто особливості навчання іншомовного діалогічного мовлення молодших школярів. Встановлено, що діти молодшого шкільного віку практично не мають внутрішньої потреби вивчати іноземну мову. Тому важливо створювати на уроках умови, за яких в учнів буде виникати мотив і природне бажання щось сказати, передати свої почуття.
З’ясовано, що рольова гра представляє собою добре організовану і контрольовану ситуацію, наближену до реальної, в якій учні виконують різноманітні уявні ролі для вирішення реальної проблеми в безпечному середовищі класу, використовують при цьому іноземну мову. Наведено приклад рольової гри на тему «Родинне дерево».
Підсумовано, що використання рольової гри є ефективним методом формування іншомовної діалогічної компетентності молодших школярів за умови її ретельної підготовки та дотримання рекомендацій щодо її впровадження на всіх етапах: до, під час та після проведення.
Дослідження підготовки майбутніх учителів початкової школи до навчання іноземної мови з використанням рольових ігор може бути перспективним напрямком майбутніх досліджень.

Формування наукового світогляду в ХІХ столітті та інтегративні процеси в науці

Матвієнко О. В., Ведмеденко Н. О. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті зосереджено увагу на питанні професійної етики вченого, яке має велике значення, оскільки своїми дослідженнями вчений змінює та трансформує суспільство, що дає конкретні орієнтири для подальшого науково-технічного розвитку. Цивілізоване суспільство, яке складається з активних і свідомих громадян, прислухається до слів, порад і пропозицій науковців. У статті розглядаються інтегровані процеси в науці та відмінність наукового світогляду від загальноприйнятого у ХІХ ст. У статті обговорюється історія розвитку науки, а також історія конфлікту та зміни конкуруючих дослідницьких програм, які відбуваються в результаті їхньої евристичної сили в інтерпретації емпіричних даних, у передбаченні майбутнього розвитку науки та в обороні поля. Аналіз наукової літератури дозволив зробити висновок, що волевільне та свідомо налаштоване високоосвічене українство, зусиллями якого імплементовувався кращий європейський досвід, повсякчас дбало про формування наступної всебічно розвиненої генерації, яка б стала їм достойною заміною. Поліваріантність розвитку проукраїнської вищої освіти торкалася кращих освітньо-наукових традицій носіїв європейської культури та досвіду. Виходячи з цього, варто зазначити, що питання про світогляд не може бути вирішене, якщо поставити його в абстрактно-загальному вигляді, тобто поза історією його розвитку. Стаття демонструє, що навіть якщо провести найширше уточнення слова «світогляд», воно не дасть великого розуміння суперечливості цього терміну. Значно легше буде зрозуміти, що таке науковий світогляд. Тому в статті виявляється специфіка наукового світогляду, викладаючи його як різний історичний тип на основі принципу історизму. З чого можна зробити висновок, що історичні типи світогляду є результатом різної форми духовно-практичного ставлення людини до себе і зовнішнього світу в поєднанні зі створенням культурно-історичних умов суспільного життя в певний момент. Вони гарантують історичну стабільність і забезпечують змістовну та цілеспрямовану історію для спільнот, а вчений несе відповідальність за наслідки своїх дій, які можуть вплинути на розвиток людства чи природного світу. Дослідник повинен протистояти бажанню отримати результати, що відхиляються від принципів істинності, достовірності, міжособистісної довіри, гуманізму.

Освітнє середовище закладів вищої освіти як чинник розвитку соціальної активності студентів

Матвієнко О. В., Матвієнко І. А. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Актуальність статті зумовлена пошуком шляхів ефективного розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти у ЗВО під час війни та у поствоєнний період. Встановлено, що соціальна активність студента – це риса його способу життєдіяльності у процесі фахової підготовки, що відображає міру спрямованості його здібностей, знань, навичок, прагнень, концентрації вольових, творчих зусиль на реалізацію нагальних потреб повоєнного суспільства, інтересів, ідеалів.
Звернено дослідницьку увагу на вплив освітнього середовища педагогічного закладу вищої освіти на розвиток соціальної активності студентів. Зокрема, це середовище характеризується нами як таке, де здобувачі вищої освіти можуть навчатися та розвиватися, набуваючи різноманітний культурний і соціальний досвід через участь у спеціально організованих заходах, спрямованих на задоволення їхніх соціокультурних потреб, що передбачають соціальну та культурну взаємодію, яка відбувається під час їхньої фахової підготовки.
Запропоновано ідеї щодо моделювання соціально-культурного освітнього середовища на Педагогічному факультеті УДУ імені Михайла Драгоманова у таких напрямах: громадські організації та студентські клуби (канали підтримки студентів «PF_UDU», «Чат ПФ» та «Чат першокурсників», Іnstagram сторінка, TikTok); волонтерська діяльність (майстер-класи з виготовлення окопних свічок для воїнів ЗСУ, всеукраїнська благодійна акція «Дитинство: крок у майбутнє»); спортивні та культурні заходи (патріотичні флешмоби (#НІВІЙНІВУКРАЇНІ_ПФ, «Я українець», «ВеликденьРазом_НПУ_UA»), підготовка команди на кубок з боулінгу та інші); проєкти та ініціативи спільнот (щотижневе опитування (з метою з’ясування проблемних питань, допомоги тим, хто її потребує, отримання пропозицій щодо удосконалення життя на факультеті), проєкти: «GO_PF», «Подаруй тепло дітям», «День відкритих дверей»); академічні та культурні конференції (виставки: «Моя історія війни... Війна очима студентської молоді», «Розмаїття писанок: від традицій до сучасності»).

Специфіка професійної спрямованості школярів у сфері екології та її вплив на формування професійних планів

Митник О. Я. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Вектор розвитку української економіки через повномасштабну російську агресію є доволі нестабільним. У таких умовах дуже важко спрогнозувати, яким чином буде розвиватися ринок праці. Через це старшокласники перебувають у дуже вразливому стані, оскільки перед якими наразі стоїть завдання обрати майбутню професію. Одним з найбільш важливих компонентів готовності до неї є сформований професійний план. Суперечності між обраною професією та інтересами школярів підтвердили, що вибір професії часто обумовлений випадковими та другорядними чинниками, що свідчить про його недостатню усвідомленість та остаточність.
Визначено, що основними завданнями формування у старшокласників професійних планів є забезпечення їх систематизованими уявленнями про себе та розвиток вміння співвідносити ці знання із вимогами будь-якої професії. З цією метою було організовано факультативний курс, особлива роль під час якого належала професійним пробам учнів старших класів у сфері «людина – природа», які полягали у вивченні будови теплиць і парників, а потім спорудженні їх на пришкільній ділянці та з допомогою батьків під час літніх канікул.
З метою формування у молодших школярів усвідомленого уявлення про світ і професії, соціально цінні якості, які необхідні для будь-якої професійної сфери, власний образ «Я», їм було запропоновано такі види діяльності з екологічним змістом: знайомство з професіями (садівник, еколог, фермер тощо), трудові проби (вирощування рослин та догляд за ними, виконання рослинних орнаментів, подорож на зелену планету за лікарськими рослинами та ін.). Констатується, що більшість учнів початкових класів вважають важливими для будь-якої професії знання своєї справи, працьовитість, бажання здобувати нові знання і навички. Для учнів середніх класів корисною для актуалізації професійного самовизначення є організація спеціальних класних години, на яких поєднувались теоретичні та практичні заняття, аналізувались вимоги професій, умови праці та якості, які необхідні для спеціаліста кожної з них, що допомає їм співвіднести зі своїми власними інтересами й схильностями.

Діагностика рівня комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку

Ступак О. Ю., Лейба А. А. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті розглянуто питання діагностування рівня комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Актуальність дослідження зумовлена тим, що перед дітьми дошкільного віку стоять завдання навчитися правильно спілкуватися в різних соціально-побутових ситуаціях, проявляти власну ініціативність, орієнтуватися в різних ситуаціях, наслідувати культуру мовленнєвої комунікації та проявляти стриманість у спілкуванні. Оволодіння наведеними вміннями передбачає формування комунікативної компетентності. Дослідження визначило три ключові критерії: емоційно-ціннісний, комунікативний та соціально-когнітивний, що визначають процес формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Емоційно-ціннісний критерій був визначений наступними показниками: емоційна спрямованість на дітей, які знаходяться в групі; вміння здійснювати контроль за власним настроєм та емоціями дітям та вміння формувати безконфліктні взаємини. Соціально-когнітивний критерій охарактеризований такими показниками як: розуміння дитиною самої специфіки спілкування; вміння оцінити та зрозуміти емоційний стан інших дітей старшого дошкільного віку. Комунікативний критерій був представлений показниками: вміння вести діалог як з ровесниками, так і дорослими; вміння ефективного взаємодіяти під час гри; вміння одержувати потрібну інформацію при веденні діалогу та показника, який вказує на вміння вислухати свого співрозмовника та відстояти власну думку. Відповідно до критеріїв комунікативної компетентності дітей дошкільного віку були обрані діагностичні методи, що дали можливість визначити рівень її сформованості. Після діагностики рівня сформованості комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку за визначним діагностичним інструментарієм були зроблені певні якісні та кількісні результати. Загальний висновок стосовно дослідження полягає в тому, що більшість дітей старшого дошкільного віку мають середній рівень комунікативної компетентності. Зокрема респонденти у своїй більшості продемонстрували недостатні вміння встановлювати взаємодію з однолітками та дорослими, уважно слухати, спокійно розмовляти, а також справлятися зі своїми емоціями. Зроблено висновок про важливість формування комунікативних навичок для підготовки дітей до успішного спілкування та встановлення взаємовідносин у майбутньому. Ця робота може виступити основою для подальших досліджень та розробки методики формування комунікативної компетентності серед дітей старшого дошкільного віку.

Стан дослідження проблеми готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими внаслідок війни

Тарасова І. О. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Проблема готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни стає дедалі актуальнішою в Україні, і світі. Кількість постраждалих людей внаслідок війни постійно збільшується.
Метою даного дослідження є вивчення теоретичних основ проблеми готовності психологів до корекційно-відновлювальної роботи, вивчення сутності таких понять як: «готовність», «психологічна готовність», «корекційно-відновлювальна робота». Завданнями дослідження є аналіз існуючих підходів до визначення сутності готовності до професійної діяльності, узагальнення напрацювань дослідників щодо розуміння поняття готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи. У статті розглянуто сутність понять «готовність», як багатогранного конструкту, що включає в себе аспекти якостей особистості (мотивація, вольові та емоційні характеристики), аспекти психологічного стану, аспекти спрямованості на дію. Встановлено взаємозв’язок між готовністю та результативністю. Розглянуто підходи щодо змісту поняття «готовність до професійної діяльності», окреслено специфіку готовності до професійної діяльності психолога. Запропоновано авторське бачення сутності поняття «готовність до виконання професійної діяльності». Охарактеризовано готовність до професійної діяльності психолога у розрізі корекційно-відновлювальної роботи, як таку, де компонента спрямованості психолога на роботу відіграє ключову роль. Звернено увагу, на методи, які можуть використовуватися у процесі корекційно-відновлювальної роботи. Розглянуто особливості корекційно-відновлювальної роботи з людьми, що постраждали від війни.
Зауважено, що особливості корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни вимагають спеціалізованого підходу. Окреслено різні рівні завдань корекційно-відновлювальної роботи: корекційний (виправлення відхилень), проактивний (попередження відхилень) та розвиваючий (стимулювання розвитку та збагачення сенсу життя). Зазначено, що спрямована корекційно-відновлювальна робота може включати в себе терапію, консультацію, психологічні тренування та інші методи, направлені на відновлення психічного здоров’я та поліпшення якості життя. Проаналізовано підходи до визначення ефективності корекційно-відновлювальної роботи, встановлено параметри виміру такої ефективності: задоволеності клієнта, позитивні зміни у предметах корекції.

Пралогічне мислення у процесі глибинного пізнання психіки суб’єкта

Ткаченко К. В. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Проблема пралогічного мислення постала в процесі сорокарічних глибинно-корекційних досліджень психіки учасників групових занять АСПП. Звертає увагу факт результативності глибинно-корекційного процесу і не лише в малих групах, а і у великих. Встановлено зв’язок вказаного фактажу з універсалізацією психіки, яка має архаїчне походження, що єднає учасників глибинного пізнання за збереженості індивідуальної неповторності результатів.
З’ясовано, що пралогічне мислення інтегрується з архаїзмами, що, за умов візуалізації презентантів учасників процесу, сприяє об’єктивності пізнання психіки в її цілісності («свідоме / несвідоме»).
Метою дослідження є виявлення неконтрольованих психікою відступів від реальності, які сигналізують про особистісні проблеми суб’єкта. Виявлено, що об’єктивування процесу малюнкової самопрезентації в групах АСПП сприяють спостереженню і дослідженню (в діалогічній взаємодії психолога з респондентом), що має опосередкований характер пов’язаний із опредметненістю психіки. Провідним методом дослідження є «Активне соціально-психологічне пізнання» (АСПП), що спирається на спонтанність і невимушеність поведінки суб’єкта за умов опредметнення власної психіки у тематичних малюнках. Підтверджено, що за таких умов, важливу роль відіграє діалог психолога із респондентом, який сприяє психоаналітичному розкриттю смислових параметрів презентантів психіки. Здійснено образно-символічну презентацію, яка дала змогу дослідити роль закону «партиципації» (співпричетності) в об’єктивуванні у площину спостереження, змісту психічного. Результатом дослідження є розширення самоусвідомлення учасниками АСПП, яке каталізує нівелювання деструкцій психіки, породжуваних внутрішньою стабілізованою суперечністю (особистісною проблемою), яка піддається глибинному пізнанню на опредметненому та доступному спостереженню малюнковому матеріалі, що й зумовлює власну психокорекцію.
Результативність проходження особою груп АСПП ґрунтується на пробудженні інстинкту самозбереженості, завдяки посиленню раціональності логічного мислення. Підтверджено, що діагностико-корекційне пізнання психіки майбутнім психологом є вкрай важливим для становлення його професіоналізму в практиці надання допомоги іншій людині.

Критичне мислення як провідна компетентність фахівців спеціальності дошкільна освіта та початкова освіта

Цвєткова Г. Г. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

На основі синтезу підходів до визначення критичного мислення зроблено висновок, що критичне мислення – універсальна навичка людини ХХІ століття, здатність, готовність та спроможність володіти мисленнєвими операціями та технологіями обробки інформації на високому рівні, завдяки чому досягається автономність, усвідомленість, свобода думки, сміливість у відстоюванні своїх поглядів, систематичне подолання когнітивних викривлень особистості, незалежність, що характеризує розвинену, сучасну, гармонійну особистість педагога, яка цілеспрямовано оцінює та визначає шляхи свого подальшого професійного розвитку та становлення, впливаючи тим самим на світ навколо: батьків, дітей та колег.
Доведено, що акцент у вищій школі при формуванні критичного мислення майбутніх педагогів, треба робити на інтеракції, інтерактивних методах та прийомах, що використовується під час освітнього процесу для навчання здобувачів спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта», що передбачає формування наступних компетентностей у майбутніх вихователів та вчителів початкових класів: здатність бачити проблему; спроможність добирати прийнятні відповідні й несуперечливі аргументи, знаходити контраргументи, здатність та готовність обґрунтовувати, оцінювати, спростовувати, узагальнювати, будувати гіпотези, робити висновки.
Зроблено аналіз щодо віддзеркалення складових критичного мислення з реаліями педагогічної дійсності для уточнення практичної складової та врахування специфіки викладання презентованого феномену.
Співвідносено властивості критичного мислення з педагогічним інтерактивним інструментарієм. Схарактеризовано основні закономірності формування критичного мислення у майбутніх педагогів: активна пізнавальна діяльність студента, мотивація до оволодіння компетентностями критичного мислення; поступовість та систематичність введення інтерактивних методів та прийомів в освітній процес ЗВО; принцип актуальності знань, проблем; партнерство, співпраця зі студентською аудиторією. Подальшого вивчення потребують питання навчання викладачів навичкам критичного мислення, ефективне впровадження методів керованої дискусії, проєктів в освітній процес ЗВО.

Особливості вивчення властивостей геометричних фігур у початкових класах

Чайченко В. Ф., Ляшова Н. М. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

Тема та зміст статті зумовлені сучасними вимогами щодо якості українських освітніх матеріалів, зокрема підручників Нової української школи. Аналіз сучасних підручників математики для початкових класів показав порушення принципу системності і послідовності викладення геометричного матеріалу.
Наголошено на основних завданнях вивчення геометричного матеріалу в початкових класах – формування чітких уявлень про первинні, найпростіші геометричні об’єкти. При цьому система вправ і завдань геометричного змісту і методика роботи з ними повинні сприяти розвитку просторових уявлень у молодших школярів, вмінь спостерігати, порівнювати, абстрагувати, робити висновки, аналізувати. Особливу увагу зосереджено на формуванні в учнів практичних вмінь виконувати вимірювальні дії, будувати геометричні фігури за допомогою інструментів для креслення та без інструментів, формуванні перших початкових уявлень про точність побудови і вимірювання. Такі дії є пропедевтичними для усвідомлення в подальшому властивостей геометричних фігур. Усе це потребує чіткої системної роботи, чіткого дотримання дидактичних принципів і вимог. Проаналізовано підходи до представлення геометричного матеріалу в підручниках і методики його викладання у початковій школі у публікаціях українських і зарубіжних науковців. Висвітлено основні вихідні позиції в системі вивчення геометричного матеріалу в курсі математики початкової школи, зокрема, з точки зору посилення ролі властивостей геометричних фігур в усвідомлені змісту геометричних понять та їх взаємозв’язку. Вказано на недоліки в методиці навчання геометричним поняттям, які пов’язані із безсистемністю у змісті навчальних посібників для початкової школи та недостатністю навчальних завдань для формування в учнів просторових і площинних уявлень.
Звернено увагу на те, що навчання здійснюється у послідовності, відповідної методичному розвитку науки (від «геометрії вимірювань» до «геометрії форми»), в той час, як розвиток геометричних операцій у молодших школярів прямує у протилежному напрямку, тобто перші геометричні операції в учнів є якісними, а не кількісними. Замало уваги приділяється чисто геометричному змісту фігур (побудові, розкладанню на частини) як основи для вивчення геометричного матеріалу в наступних ланках освіти.
У статті запропоновано шляхи виправлення методичних недоліків, які мають місце у змісті викладу геометричного матеріалу в сучасних підручниках Нової української школи.

Використання педагогами елементів нейродіагностики та патопсихологічного обстеження під час педагогічної діяльності

Швець В. В. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті розглянуто питання важливості взаємодії педагогів-предметників з метою якісного обстеження психічного стану молоді та виявлення психічних захворювань, які перебувають у латентній фазі.
Метою статті є актуалізація необхідності використання інтерактивних інтегративних форм роботи на уроках у якості комплексної діагностики психоемоційного стану молоді. Оскільки чисельність молоді з ознаками травм розвитку, ПТСР, депресивних розладів в умовах воєнного стану стрімко збільшується, а рівень навченості знижується, то виникає потреба у адаптації підходу до впровадження освітньої програми та зниження рівня інвалідації молоді. Для досягнення поставленої мети було визначено ряд завдань: теоретично дослідити та узагальнити провідний науковий досвід щодо особливостей проведення комплексного обстеження здобувача освіти; визначити основні вимоги до особистості педагога та його професійної підготовки у розрізі діагностичної роботи; запропонувати напрямки удосконалення професійної підготовки педагогів з проведення основних етапів патопсихологічного обстеження, адаптованих до освітнього процесу; аргументувати важливість комплексної взаємодії батьківсько-педагогічного колективу у питаннях збереження ментального здоров’я молоді. Дослідження було проведено з використанням методів теоретичного, емпіричного дослідження та загальних методів наукового дослідження.
У висновках узагальнено врахування необхідних педагогічних навиків взаємодії індивіда в соціумі, форм встановлення контакту, рівня навиків емпатії та розвитку культурного спектру, що сприяє визначенню причин можливих розладів, акцентуацій, здатності до корекції поведінки молоді.
Новизна дослідження полягає у плануванні моделі комплексної взаємодії педагогів з метою виявлення та мінімізації впливу емоційно-нестійких розладів молоді, створення комплексного підходу з відновлення психо-емоційного благополуччя здобувачів освіти з числа молоді.

Формування основ художньо-конструкторських умінь у дітей старшого дошкільного віку засобом ландшафтного дизайну: кластерний аналіз

Шелепко Г. В. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті наведено результати кластерного аналізу за допомогою методу – тестування вихователів приватного закладу дошкільної освіти «Wonderland» у Google Формі, за яким більшістю опитуваних визначено поняття «художньо-конструкторські (дизайнерські) уміння дітей старшого дошкільного віку» як здатності на основі вже сформованих художніх знань та уявлень здійснювати проєктування структури об’єкта, створювати художній образ та моделювати предметне середовище красиво та гармонійно. Прослідковано найбільш характерні дизайнерські уміння на думку вихователів. Встановлено якими методами та прийомами формують у закладі дошкільної освіти основи художньо-конструкторських умінь у дітей дошкільного віку. Здійснено порівняльний аналіз формування компонентів основ дизайнерських умінь старших дошкільників: емоційно-чуттєвого, ціннісно-пізнавального творчо-практичного компонентів з орієнтаційним, творчо-перетворювальним, особистісно-креативним компонентами. Запропоновано для вихователів методичні напрями щодо формування компонентів художньо-конструкторських умінь засобом ландшафтного дизайну, зокрема: емоційно-чуттєвого, ціннісно-пізнавального, творчо-практичного компонентів. З’ясовано, що стимулювати емоційно-чуттєву сферу дитини старшого дошкільного віку можна завдяки глибокому зануренню у мистецтво ландшафтного дизайну добором наочних прикладів малих архітектурних форм, геопластики, засобів декоративного озеленення, візуальної комунікації та декоративного покриття й можливостями їх поєднання з рослинністю, рельєфом місцевості, водою. Виявлено, що емоційне естетичне пізнання природи викликає у дитини старшого дошкільного віку ціннісно-пізнавальне ставлення до навколишнього середовища, розуміння його краси, гармонії, та себе в природі як вагомої частини її світу. Підтверджено, що творчо-практичний компонент стимулює маленьких дослідників до художньо-конструкторської діяльності для проєтування ландшафтних композицій у поєднанні природніх та штучних елементів.

Особливості соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків в умовах воєнної агресії: аналіз педагогічних та психосоціальних чинників впливу

Шулигіна Р. А., Коваль С. С. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

В статті розкриваються погляди вчених на особливості соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків в умовах воєнної агресії. На підставі вітчизняних і міжнародних документів про права людини та дитини, наведені офіційні дані про кількість постраждалих дітей в результаті активних бойових дій на території України. Здійснено аналіз педагогічні та психосоціальних викликів сьогодення, які пов’язані з непередбачуваними наслідками для здоров’я і життя дітей дошкільного віку: посттравматичними стресовими розладами, гострими реакціями на стрес, дезадаптацією, втратою комунікативних навичок з однолітками, фобіями тощо. Виокремлено декілька типів поведінки дітей дошкільного віку, які пережили ситуації психотравмуючого характеру: інтерналізована поведінка дітей безпосередньо спрямовується в «всередину» особистості дитини; екстерналізована поведінка дітей, яка спрямовується на інших людей а, також схарактеризовано психотравматичні події, які діти дошкільного віку зазнали під час воєнної агресії.
Наголошено на важливості зосередження зусиль усіх інститутів виховання зайняти активну позицію у педагогізації оточуючого дитину соціуму, здійснення педагогічної корекції небезпечних чинників щодо впливів на успішну соціалізацію дитини в умовах воєнної агресії. Подано результати опитування батьків дітей дошкільного віку та членів їх родин щодо розуміння необхідності надання доступу до важливої інформації, яка стосується соціалізації дітей дошкільного віку в середовищі однолітків та висвітлено низку рекомендацій для об’єднання зусиль усіх учасників освітнього процесу навколо успішного розв’язання нагальних питань, зокрема різнотематичні форми самоосвіти педагогів-вихователів і батьків: форуми, науково-практичні конференції, «круглі столи», флеш-лекції, флеш-семінари, семінари, вебінари, онлайн-курси тощо. В межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки представлено поради щодо взаємодії з різними віковими групами дітей під час воєнної агресії.

Формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку в руслі екологізації освітнього середовища

Шулигіна Р. А., Ковальова А. П. — Wed, 13 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті розкрито сутність проблеми формування ціннісного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку. На основі проведеного аналізу різних підходів учених до тлумачення концептів «формування», «цінність», «ставлення», «ціннісне ставлення» сформульовано та представлено дефініцію поняттю «ціннісне ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку» як складної багатоаспектної індивідуально-психологічної характеристики дитини старшого дошкільного віку, що полягає в інтеграції сукупності теоретичних знань, ціннісних орієнтацій, індивідуально-особистісних якостей, практичних умінь та навичок дитини у сфері екології та передбачає наявність внутрішніх переконань щодо важливості збереження природи, усвідомлених прагнень ощадливого використання її ресурсів, емоційно-позитивного сприйняття дитиною природи, її краси, багатств та розуміння ролі природи в житті людини.
Керуючись положеннями нормативно-правових документів у галузі дошкільної освіти та вивчивши сучасні наукові джерела та концепції українських та зарубіжних учених, визначено та схарактеризовано структурно-функціональну модель процесу формування ціннісного ставлення до природи у дитини старшого дошкільного віку, що включає в себе емоційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісно-практичний компоненти. Запропоновано розглядати природу як загальнолюдську цінність.
Визначено особливості формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку як невід’ємної компоненти їх природничо-екологічної компетентності. На аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури встановлено, що процес формування ціннісного ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку обумовлюється процесом формування структурних компонентів її особистості (потреби, емоційна готовність, мотиви та особистий досвід дитини). Схарактеризовано основні педагогічні умови ефективного формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку в умовах функціонування закладів дошкільної освіти, серед яких особлива роль належить екологізації освітнього середовища.
Окреслено перспективи проведення подальших наукових розвідок з порушеної проблеми.