Соціально-емоційне навчання як засіб створення безпечного освітнього простору
DOI:
https://doi.org/10.31392/ONP.2786-6890.7(2)/1.2024.08Ключові слова:
соціально-емоційне навчання, безпечний освітній простір, емоційний інтелект, підтримка учнів, методи навчання, психологічне середовище, розвиток соціальних навичок, партнерство в освітіАнотація
У статті розглядається значення соціально-емоційного навчання у контексті створення безпечного освітнього простору, особливо в умовах сучасних соціальних викликів, з якими стикається українське суспільство. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування сприятливого психологічного середовища в навчальних закладах, де учні можуть розвиватися, відчуваючи підтримку та прийняття. У світі, де агресія, булінг і соціальна ізоляція стають все більш поширеними, соціально-емоційне навчання виступає як потужний інструмент для зниження цих негативних явищ і забезпечення емоційної безпеки учнів.
Стаття акцентує увагу на тому, як соціально-емоційне навчання сприяє розвитку емоційного інтелекту учнів, формуючи вміння розпізнавати, розуміти та регулювати свої емоції, а також виявляти емпатію до інших. Зокрема, обговорюються методи, які можуть бути використані в освітньому процесі для інтеграції соціально-емоційного навчання у навчальні програми. Це включає проектно-орієнтоване навчання, інтерактивні техніки, програми антибулінгу, медіації, а також практичні вправи для розвитку навичок спілкування та співпраці. Кожен із цих методів забезпечує активну участь учнів, сприяючи розвитку їхніх соціальних навичок та формуванню здорових міжособистісних стосунків.
Дослідження також підкреслює роль учителів у впровадженні соціально-емоційного навчання, адже саме вони формують навчальне середовище, в якому діти можуть вільно висловлювати свої емоції та думки. Підтримка з боку вчителів, їхнє навчання з методик соціально-емоційного навчання, а також залучення батьків до цього процесу є критично важливими для успішної реалізації програм соціально-емоційного навчання. Важливим аспектом є також створення партнерських відносин між школами, сім’ями та громадою, що забезпечує комплексний підхід до розвитку соціально-емоційних навичок учнів.
У висновках статті наголошується, що ефективне впровадження соціально-емоційного навчання є запорукою створення підтримуючого та безпечного освітнього середовища, що сприяє емоційному благополуччю учнів і формуванню здорового суспільства. Таким чином, соціально-емоційне навчання стає ключовим елементом у процесі модернізації освітньої системи України, орієнтуючись на потреби сучасного учня та викликів, що постають перед ним.
Реалізація принципів соціально-емоційного навчання допоможе не лише покращити академічні результати, але й виховати соціально відповідальних і емоційно зрілих особистостей, готових до активного життя в суспільстві.