Редакційна етика видання

 

РЕДАКЦІЙНА ЕТИКА ВИДАННЯ  

 

Дотримання наукової етики публікацій.

Редакційна колегія наукового журналу «Освітньо-науковий простір» керується кодексом академічної доброчесності та базується на етичних принципах і вимогах до наукових публікацій Комітету з етики в публікаціях – Committee on Publication Ethics (COPE) та цінний досвід авторитетних міжнародних журналів і видавництв. Ці вимоги передбачають дотримання основних норм поведінки і обов’язків членів будь-якого наукового співтовариства у ставленні один до одного та забезпечують право кожного автора на інтелектуальну власність.

Усі залучені до процесу публікації особи (члени редакційної колегії, автори, рецензенти, редактори) мають керуватись етичними принципами, бути неупередженими і зберігати конфіденційну інформацію про матеріали авторів журналу.

Неупередженість. Редактор оцінює рукописи незалежно від попередніх здобутків, раси, етнічного походження, статі, віросповідання, громадянства, сексуальної орієнтації чи політичної філософії авторів.

Об’єктивність. Особиста критика авторів є неприйнятною. Рецензенти мають висловлювати свою думку чітко, з конструктивними порадами.

 Конфіденційність. Редакція та редакційна колегія не розголошують будь-яку інформацію про поданний рукопис (автор(и), тему, текст тощо) будь-кому, крім відповідного автора, потенційних рецензентів, та видавця (за необхідності).

Конфлікти інтересів. Неопубліковані матеріали статті, які подані автором на рецензування, не можуть бути використані рецензентами (або іншими особами) для своїх власних досліджень. Цікава та корисна інформація з поданих для публікації матеріалів може використовуватись тільки для ознайомлення та не у власних цілях. Дослідники  мають виключити наявність фінансового та інших видів конфлікту інтересів, що може скомпрометувати достовірність наукової інформації в статті, публічних заяв або експертних висновків рецензентів.

Автентичність та плагіат. Автори, що подають свої статті до редакції журналу, мають гарантувати достовірність даних, представлених у своїх дослідженнях. У разі використання матеріалів інших науковців, автори статей мають зробити посилання на їх дослідження з подальшим розміщенням їх у списку використаних джерел. Оригінальність наукової статті визначається тим, що вона не містить плагіату. Рукописи, у яких виявлено плагіат або текстові запозичення без посилання на першоджерела, членами редакційної колегії не розглядаються до повного усунення недоліків (порушень академічної доброчесності) або відхиляються назавжди.

 

Попередження плагіату

Явище плагіату редакція визначає наступним чином:

Плагіат (англ. plagiarism) – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Самоплагіат (англ. self-plagiarism) – повторна публікація автором значних за обсягом та ідентичних за формою і змістом своїх же наукових текстів без зазначення факту їх попередньої або одночасної публікації.

Текстовий плагіат – повне або часткове запозичення фрагментів тексту (не видозмінених або модифікованих), що присутній у статях, тезах, звітах, монографіях, рукописах кваліфікаційних робіт, тощо.

Дії, що характеризують процес плагіату:

  • видавання чужої роботи за власну;
  • копіювання слів або ідей іншої особи без посилання на її праці;
  • умисне упущення посилання зі списку джерел;
  • надання невірних даних про джерело;
  • зміна порядку слів зі збереженням загальної структури речення та без посилання на джерело;
  • копіювання великої кількості тексту або ідей із зазначенням посилань на джерела, що в сукупності складають більшу частину статті.

Плагіат класифікують за наступними категоріями:

  • точне копіювання без змін (Copy & Paste) та без належного бібліографічного оформлення запозичених фрагментів;
  • копіювання із змінами у мовній, лексичній і технологічній інтерпретації (із перестановкою слів, заміною літер, цифр);
  • наслідування стилю;
  • переклад з іншої мови;
  • запозичення ідеї.

Процедура виявлення плагіату:

  1. Всі рукописи, подані в редакцію, перевіряються виконавчим редактором на унікальність за допомогою сервісу пошуку текстових збігів Unicheck на етапі первинного розгляду.
  2. У випадках виявлення плагіату рукопис відхиляється.
  3. Усю відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори представлених матеріалів згідно чинного законодавства України (Закон України «Про авторське право і суміжні права»).

 

У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів!