Сучасне інклюзивне середовище у закладі освіти: проблема моделювання

Анотація

У статті представлено проблему моделювання сучасного інклюзивного освітнього середовища як складного системного о’бєкта, де системоутворювальним відношенням є зв’язок умов підтримки та активної участі усіх суб’єктів освітнього середовища із врахуванням розмаїття освітніх потреб. Отримані в емпіричному дослідженні дані ілюструють теоретичні положення про те, що спеціальні умови як заходи підтримки студентів з особливими освітніми потребами можуть ставати підґрунтям їхньої активної участі в освітньому процесі за умови формування суб’єктного запиту на підтримку на основі рефлексії власних інтересів і труднощів. На усій вибірці, незважаючи на значні відмінності між закладами освіти, чітко простежувалася загальна характеристика – ступінь реальної участі студентів у формах роботи був помітно меншим за ступінь усвідомлення можливостей участі. Як засвідчили дані дослідження, саме у формах участі, що відображають інтереси та усвідомлені потреби студентів, умови підтримки, що надаються, більшою мірою перетворюються на реалізовувані можливості й забезпечують включення у спільну діяльність. Таким чином, створені в закладах освіти спеціальні умови, спрямовані на підтримку ініціативи й активності тих, хто навчається, виявляються затребуваними у тих формах діяльності, в яких студенти виявляють зацікавленість або усвідомлено визнають власні труднощі. Для переходу від створених умов у закладі освіти до можливостей активної участі студентів в освітньому процесі необхідна робота з виявлення спільно зі студентами їхніх інтересів, труднощів і з формування освітнього запиту. У цьому разі буде надано підтримку суб’єктності студентів, а не лише створено зовнішні умови для задоволення певних освітніх потреб. Така робота потребує застосування певних психолого-педагогічних технологій (спільно-розподіленої діяльності педагогів та студентів, рефлексивно-діяльнісного підходу, включення студентів до проектування індивідуальної освітньої траєкторії).