Готовність майбутнього вихователя до інноваційної педагогічної діяльності: шлях від професійного успіху до професійного досвіду

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний аналіз проблеми готовності майбутнього педагога-вихователя до інноваційної діяльності з позиції багатовекторності її сприйняття у наукових колах та вивчення різноманітних підходів науковців до дослідження сутності ключових понять, їх взаємозв’язку, зокрема «готовність», «інноваційна діяльність», «готовність до інноваційної педагогічної діяльності» тощо.
Розглянуто зв’язок з педагогічною діяльністю педагога-вихователя, яка спрямовується на дотримання норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку крізь призму державних документів, зокрема Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. З’ясовано, що готовність педагога-вихователя до інноваційної діяльності пов’язана з проблематикою особистісного розвитку, професійної спрямованості та самовизначення, а суперечності між внутрішніми відчуттями професійної успішності та незадоволеністю молодим фахівцем результатами власної діяльності запускають механізми особистісно-професійного самовдосконалення, що з часом призводять до успіху. Зосереджено увагу на інтегративному, цілісному характері інноваційної діяльності, взаємодоповнюючих й перспективних методологічних підходах: системно-синергетичному, особистісно-діяльнісному, культурологічному, проблемно-інтегративному, а також духовно-моральному, реалізація яких впливає на професійну компетентність майбутніх фахівців. Констатовано, що шлях від професійного успіху до професійного досвіду майбутнього педагога-вихователя має супроводжуватись психолого-педагогічною підтримкою, яка для набуття професійної зрілості може відбуватися у різний спосіб, як-то академічна мобільність, стажування, післядипломна освіта, вітчизняна і зарубіжна проектна діяльність тощо.
Доведено, що здобуття професійного успіху, становлення професійної зрілості педагога-вихователя неможливе без його готовності до інноваційної діяльності, оскільки в сучасних умовах саме інноваційна діяльність є найважливішою сферою діяльності педагога, без якого неможливо досягти професійного досвіду.