Формування знань про довкілля в молодших школярів засобами віртуальних екскурсій

Анотація

Тема та зміст статті зумовлені пошуком нових форм, методів та засобів формування у молодших школярів знань про довкілля в контексті безпекової ситуації в країні. Висвітлено підходи до тлумачення складників довкілля та їх класифікації, зокрема природного, предметного (антропогенного) і соціального довкілля. Доведено у результаті аналізу фахових джерел першочергову роль екскурсій, спостережень, дидактичних ігор, навчальних проєктів, дослідницьких завдань для формування у здобувачів дошкільної та початкової освіти знань про довкілля.
Охарактеризовано віртуальні екскурсії, як важливу форму навчання сучасних учнів, яка відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеїв, парків, вулиць міст тощо), створює умови для самостійного спостереження та збору необхідних фактів і проводиться за допомогою технічних засобів. Вказано на доцільності дотримання її етапів: підготовчого, основного, післяекскурсійного. Особливу увагу зосереджено на видах післяекскурсійної роботи, таких як: виготовлення виробів за ідеями та схемами експонатів і презентація їх на заняттях; розробка тематичних плакатів, лепбуків чи піктограм; створення усних монологічних висловлень (розповіді, опису) самостійно та з опорою на музейні матеріали; комплектування тематичних фотоальбомів і коментування елементів на відповідних темах уроків, виконання навчальних проєктів за результатами побаченого тощо.
Запропоновано перелік вітчизняних та зарубіжних сервісів з віртуальними екскурсіями для роботи вчителя початкової школи: Google Art Project, Україна Incognita, AirPano та інші.

Звернено дослідницьку увагу на підготовку майбутніх учителів до формування в учнів знань про предметне довкілля засобами віртуальних екскурсій під час вивчення спецкурсу «Навчання через гру». На прикладі творів мистецтва, в яких відображається поняття «час» та ставлення людини до нього, проілюстровано етапність підготовки студентів до виконання цієї діяльності. Наголошено на важливості використання методу філософських діалогів, фокусування уваги майбутніх учителів на емоційних станах, пов’язаних із радістю відкриття нового, як ключових факторів підвищення ефективності освітнього процесу в контексті проблеми дослідження.