Стан дослідження проблеми готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими внаслідок війни

Анотація

Проблема готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни стає дедалі актуальнішою в Україні, і світі. Кількість постраждалих людей внаслідок війни постійно збільшується.
Метою даного дослідження є вивчення теоретичних основ проблеми готовності психологів до корекційно-відновлювальної роботи, вивчення сутності таких понять як: «готовність», «психологічна готовність», «корекційно-відновлювальна робота». Завданнями дослідження є аналіз існуючих підходів до визначення сутності готовності до професійної діяльності, узагальнення напрацювань дослідників щодо розуміння поняття готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи. У статті розглянуто сутність понять «готовність», як багатогранного конструкту, що включає в себе аспекти якостей особистості (мотивація, вольові та емоційні характеристики), аспекти психологічного стану, аспекти спрямованості на дію. Встановлено взаємозв’язок між готовністю та результативністю. Розглянуто підходи щодо змісту поняття «готовність до професійної діяльності», окреслено специфіку готовності до професійної діяльності психолога. Запропоновано авторське бачення сутності поняття «готовність до виконання професійної діяльності». Охарактеризовано готовність до професійної діяльності психолога у розрізі корекційно-відновлювальної роботи, як таку, де компонента спрямованості психолога на роботу відіграє ключову роль. Звернено увагу, на методи, які можуть використовуватися у процесі корекційно-відновлювальної роботи. Розглянуто особливості корекційно-відновлювальної роботи з людьми, що постраждали від війни.
Зауважено, що особливості корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни вимагають спеціалізованого підходу. Окреслено різні рівні завдань корекційно-відновлювальної роботи: корекційний (виправлення відхилень), проактивний (попередження відхилень) та розвиваючий (стимулювання розвитку та збагачення сенсу життя). Зазначено, що спрямована корекційно-відновлювальна робота може включати в себе терапію, консультацію, психологічні тренування та інші методи, направлені на відновлення психічного здоров’я та поліпшення якості життя. Проаналізовано підходи до визначення ефективності корекційно-відновлювальної роботи, встановлено параметри виміру такої ефективності: задоволеності клієнта, позитивні зміни у предметах корекції.