Розвиток цифрової компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін при використанні мобільних застосунків в освітньому процесі

Анотація

У статті розглянуто формування цифрової компетентності майбутніх вчителів природничих дисциплін при використанні мобільних застосунків у навчальному процесі. З’ясовано, що сьогодні в системі педагогічної освіти доцільним є поступовий перерозподіл акцентів, цілей, змісту, навчального часу та інших ресурсів для повсюдного використання цифрових інструментів.
Встановлено що педагогічно виважене та доцільне застосування мобільних технологій може одночасно вирішувати і завдання підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін і розвитку їх цифрової компетентності.
Здійснено аналіз досліджень, присвячених вивченню впливу цифрових технологій навчання на формування та розвиток цифрової компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін під час професійної підготовки.
Визначено, шо цифрова компетентність педагога базується на високому рівні логічного та критичного мислення, його готовності працювати з інформаційними ресурсами у своїй професійній діяльності, володіти цифровою технікою та методами управління інформацією, зокрема з мобільними застосунками, розуміти потенціал цифрових технологій як ресурсу інноваційної діяльності, відповідно до чого зазначені основні складові процесу формування цифрової компетентності майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки.
Встановлено, що застосування мобільних технологій в освітньому середовищі обумовлена високим рівнем та динамікою поширення мобільних пристроїв, що дозволяє використовувати різні способи застосування мобільних пристроїв в процесі навчання природничих дисциплін та наведено приклади успішного застосування мобільних застосунків.
Зроблено висновок про те, що реалізація мобільних застосунків під час навчання природничих дисциплін у відповідних напрямах підготовки може виконувати подвійну функцію бо з’являться додаткові фактори та критерії, що мають синергетичний ефект і групують ці дисципліни в єдину технологічну систему, що сприяє більшій фундаментальності та повноті освоєння навчального матеріалу, мінімізації смислових протиріч та невиправданих повторів, застосуванню множини актуальних технологій навчання та реалізації багатьох інших позитивних аспектів.