Актуальні проблеми підготовки майбутніх педагогів до проведення науково-дослідної роботи з використанням методів статиcтичного аналізу

Анотація

У статті розглядається комплекс проблем, пов’язаних з підготовкою майбутніх учителів до здійснення науково-дослідної діяльності з використанням методів статистичного аналізу. В умовах стрімкої цифровізації суспільства, посилення вимог до якості освіти, зростання обсягів інформації та інноваційних перетворень в освітньому просторі, важливою складовою професійної підготовки педагога стає здатність до наукового пізнання, критичного осмислення педагогічної реальності та обґрунтованої інтерпретації емпіричних даних.
Автори акцентують увагу на формуванні дослідницької компетентності здобувачів освіти закладів вищої освіти як інтегрованої характеристики, що поєднує пізнавальну активність, аналітичне мислення, уміння здійснювати наукові спостереження, обробляти дані, робити обґрунтовані висновки. У статті детально описано типові труднощі, що виникають у процесі педагогічного дослідження: варіативність об’єкта (особистість, соціальні впливи), складність побудови інструментарію, етап підготовки первинних даних до статистичної обробки.
Особливу увагу приділено методам статистичного аналізу, які використовуються у педагогічних дослідженнях: t-критерію Стьюдента, χ²-критерію, кореляційному та регресійному аналізу, їхньому значенню у перевірці гіпотез, виявленні залежностей між змінними. Автори підкреслюють необхідність поєднання кількісних і якісних підходів, що дозволяє глибше інтерпретувати результати та забезпечити наукову обґрунтованість висновків.
У статті також розкрито організаційно-методичні аспекти навчально-дослідної діяльності здобувачів освіти: види, етапи, форми реалізації, взаємозв’язок аудиторної та позааудиторної діяльності. Розглядається роль цифрових технологій і програмного забезпечення (SPSS, R, Python-бібліотеки тощо) у підтримці досліджень, що посилює інформаційну та технологічну грамотність майбутніх учителів.
Зроблено висновок, що ефективна підготовка до науково-дослідної діяльності не лише підвищує професійну компетентність педагога, а й формує його готовність до безперервної освіти, адаптивності, участі в інноваційних процесах. Отримані результати можуть бути використані у вдосконаленні освітніх програм, розвитку дослідницької культури у ЗВО, підвищенні якості педагогічної освіти в цілому.