Здоров’язбережувальні технології під час воєнного стану в практичній підготовці майбутнього вчителя початкової школи

Анотація

На основі результатів дослідження, проведеного серед здобувачів вищої освіти спеціальності 013 «Початкова освіта», у статті аналізується стан використання здоров’язбережувальних технологій в практичній підготовці майбутнього вчителя початкової школи під час воєнного стану. Здійснено спробу поєднання теоретичних понять здоров’язбережувальної спрямованості з метою їх взаємного підкріплення в практичній діяльності майбутнього вчителя початкової школи. Встановлено, що переважна більшість опитуваних (77%) є зацікавленими у власному здоров’язбереженні та у збереженні здоров’я своїх учнів.
З’ясовано у дослідженні, які із здоров’язбережувальних технологій є найбільш актуальні та вживані у практичній діяльності студента та обґрунтовано їх використання, а саме різновиди арт-терапії: квілінг, мандалотерапія, казкотерапія; піскова терапія та участь у проєкті «Кімната терапії іграшкою».
Підтверджено, що найбільшим потенціалом для успішного впровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес НУШ є діяльність вчителя початкової школи зі здоров’язбереження, заснована на високому рівні відповідальності та сформованості власної здоров’язбережувальної компетентності особистості вчителя, що передбачає обґрунтовану позитивну оцінку реалій сьогодення, свідомого виконання громадянських обов’язків педагога та активної позиції адміністрації закладу освіти щодо створення здоров’язбережувального середовища в закладі освіти; співпраця вчителя з практичним психологом, який активно буде включений в роботу з дітьми та вчителями. Студентами під час освітнього процесу учням були запропоновані вправи, які використовують у стані постійного стресу та можуть давати позитивний результат при нормалізації психологічного стану особистості. В дослідженні виявлені фактори (зовнішні і внутрішні), що спричиняють ряд труднощів в роботі вчителя початкової школи під час війни, а в нашому дослідженні – студента. Сконцентрована увага на традиційних технологіях здоров’язбереження, що є найбільш вживаними та уникають питання застосування авторських здоров’язбережувальних технологій.