Особливостi психотерапевтичної роботи з психоемоцiйними станами дiтей вiйни
DOI:
https://doi.org/10.31392/ONP.2786-6890.5(2).2023.10Ключові слова:
дiти вiйни, психоемоцiйнi стани, психотравмiвнi подiї, психотерапiя, психотерапевтична допомога, психотерапевтичнi технологiї, психотерапевтичнi технiки, iгрова терапiя, арт-терапiя, казкотерапiя, лялькотерапiяАнотація
У данiй статтi охарактеризовано психоемоцiйнi стани дiтей, постраждалих вiд вiйни (тривоги, страху, стресу, травматичного стресу, психологiчної травми та пост-травматичного стресового розладу), та психотравмiвнi подi", що призвели до виникнення цих станiв, визначено основнi риси травмуючої ситуацiї; проаналiзовано особливостi психотерапевтичної допомоги дiтям вiйни: описано психотерапевтичнi життєзмiнювальнi технологi" та технiки роботи з психоемоцiйними станами дiтей вiйни у психотерапевтичному процесi. Охарактеризовано особливостi органiзацiї технологiї емоцiйно пiдтримуючої комунiкацiї з дiтьми вiйни. В рамках даної технологiї розкрито поняття навичок ефективного слухання (рефлексивного, нерефлексивного та емпатiйного). Визначено
основнi прийоми ефективного слухання: мовчазне слухання, уточнення, переказ, перефразування,
подальший розвиток думок, узагальнення та резюмування. Також в рамках згаданої технологiї
використовують мовленнєвi висловлювання згоди, пiдбадьорювання, схвалення, позитивної випереджальної оцiнки; емоцiйний, просторовий, мовленнєвий та iнтеракцiйний контакт; оптико-кiнестичнi засоби комунiкацiї: мiмiку обличчя (усмiшку, вираження та контроль емоцiй), погляд («очi в очi» та «обличчя в обличчя»), позу (вiдкритостi, довiри, готовностi до спiлкування), жести i дотики
(погладжування, рукостискання, поплескування, обiйми, поцiлунки).
У статтi охарактеризовано технологiї застосування рiзних напрямiв арт-терапiї у психотерапевтичнiй роботi з дiтьми: iгрової терапiї, казкотерапiї, лялькотерапiї, терапiї малюванням. Окреслено структуру казкотерапевтичного заняття (ритуал «входу» в казку, повторення, розширення уявлень дiтей про свiт, набуття та iнтеграцiя набутого досвiду в життєдiяльнiсть, резюмування та ритуал «виходу» з казки), наведено рекомендованi дитячi казки для психотерапевтичної роботи з дiтьми. Також наведено приклади креативного використання пiсенної казкотерапiї в аудiоформатi через застосування iнновацiйних цифрових технологiй. Наведено антистресовi стабiлiзуючi арт-терапевтичнi, дихальнi, медитативнi технiки роботи з дiтьми вiйни.
У статтi пiдкреслено важливiсть iндивiдуального пiдходу до дiтей у психотерапевтичному процесi, створення психологiчно сприятливої атмосфери довiри та прийняття з метою пiдвищення ефективностi психотерапiї та вiдновлення психоемоцiйного стану дiтей, постраждалих вiд воєнних подiй, для забезпечення оптимального функцiонування у суспiльствi, адаптацiї, соцiалiзацiї та вiдчуття психологiчного благополуччя.